Обласна бібліотека для дітей (м.Тернопіль)

   Моя кішка називається Соня.
  Назвали її в честь попередньої кішки, яка прожила у нас 13 років. Принесла її дочка у вересні 2010 року.
   Це був маленький пухнастий колобочок з великими очима. Вона зразу стала нашою улюбленицею, хоча була із поганими звичками.
   Улюблене її заняття – швидкісний біг по кімнатах з стрибками на крісла, диван, арку. З часом швидкості зменшилося, зате стало більше цікавості.
   Камінчики, які були виложені у вазоні, стали для неї м’ячиками, якими вона грала по кімнаті в футбол.
   Коли камінчики були сховані, Соня почала їх шукати всередині вазона. Ранком прокидаємося, а біля вазона купа землі, так, як будто кріт нарив. За цей вчинок була наказана.
   Тепер ходить кругом вазона, подивиться всередину, але землі уже не викидає. З настанням весни любить сидіти на вікні і дивитися, що там робиться на вулиці. Коли вікно закрите, починає лапками стукати по склу, а головою старається відкрити ручку.
   Спить Соня на мягкому кріслі.